skysnail: (Default)
2025-05-01 02:10 pm

Про звичайний щоденний тероризм

Screenshot-20250501-140859-Telegram Вибухи в мікрорайоні де будинок моєї сім'ї. Там ми з котами, зазвичай, проводим весняні "канікули".
skysnail: (Default)
2025-02-21 12:23 am

Така ніч

Знову тривога, знову за вікном весь вечір бахає.
Сиджу з котами в коридорі, читаю новини. Новини теж відповідні.
Оптимізму не додають.
Screenshot-20250221-002234-Merge-Mansion
skysnail: (Default)
2025-02-19 02:41 am

Така ніч

Screenshot-20250219-024054-One-UI-Home
Сьогодні за вікном знову гучно.
skysnail: (Default)
2025-02-10 01:45 am

Така ніч

Screenshot-20250210-014443-Telegram
Сьогодні за вікном гучно.
skysnail: (Default)
2025-02-07 09:40 pm

Щоб було

Screenshot-20250207-214008-Gallery

Купа дурної, складної роботи,  настільки, що, часом хочеться все кинути.
Але чотири пари ясних котячих очей нагадують, що чимось ми маємо харчуватись, бажано смачненьким. Тому продовжую.

skysnail: (Default)
2025-02-06 01:49 am

Така ніч

Screenshot-20250206-014817-Opera Щонічні і щоденні повітряні тривоги стали рутиною.
skysnail: (Default)
2025-02-04 04:00 am

Така ніч

Screenshot-20250204-035608-Telegram Так втомилась на роботі, що навіть в коридор не виходила. Просто забила, і провалилась в кошмари.
skysnail: (Default)
2024-07-29 12:20 am

УКРАЇНА — БАТЬКІВЩИНА ЗАМРІЯНИХ АНГЕЛІВ

Цей текст Густава Водічки місцями може видатись спірним,  і він дещо застарів та втратив актуальність.

Але, в цілому,  він мені подобається, тому нехай буде тут.

Ми все сподівались, що якось обійдеться.  А он воно як обернулось.
Зараз прийшов час замріяним ангелам прокинутись.

Густав ВОДІЧКА

Україна — це святилище незворушних мудреців. Наш головний релігійний ритуал — наполегливе очікування безкоштовного дива. Read more... )
skysnail: (Default)
2024-04-09 12:59 pm

Київ квітневий

Київські парки і просто двори потопають в цвітінні абрикосів, слив, вишень, аличі, сакур і магнолій.
Кияни масово охоче милуються дещо екзотичними для нас сакурами і магноліями. А я більше за все обожнюю цвітіння абрикосів і вишень.
В сусідньому Парку Малишка стоять собі білі і пухнасті, краса, і нема натовпу.
В Парку Кіото є ще на другу хвилю цвітіння червоні яблуні.
А ще чекають свого часу каштани, бузок і жасмин. Є ще купа різних декоративних кущів, але я їх не так люблю.
Потім має прийти пора лип.
І тополь, які я обожнюю, нехай вибачають алергіки.
Просто люблю це місто.
20240409-131119