Entry tags:
Аптекар. Юрій Винничук
Трапилась мені книжка таки дійсно варта уваги.
Мабуть, останній раз я так кайфувала, коли читала Мілорада Павіча
"Події нового роману Юрія Винничука «Аптекар» відбуваються у 1646—1648 роках спочатку у Венеційській республіці, а далі — у Львові. Історичне тло уміло використане для захопливої гри в дійсне-недійсне, де персонажі історичні сусідять з вигаданими, а їхні складні стосунки формуються у любовні трикутники.
Отримую величезне задоволення, хоча, місцями, чтиво важке, особливо, що стосується тортур і катувань відьом, несправедливості тодішнього суспільтва щодо жінок. Проте, і чоловікам теж діставалось.
Світ вимальований автором лякаючий і привабливий, тут потойбічне завжди поруч, відьми, духи, і різні почвари живуть серед людей.
Є тут і світле та хороше, любов, дружба, прагнення пізнання світу і свободи.
Величезне задоволення отримую від мови автора, він таки майстер слова.
Особливо подобається вкраплення в гарну літературну мову діалектичних і засталілих слів. Ці вкраплення доречні і природні, не обтяжують сприйняття, а надають особливого колориту.
Як на мене, дуже вдала стилізація.

Мабуть, останній раз я так кайфувала, коли читала Мілорада Павіча
"Події нового роману Юрія Винничука «Аптекар» відбуваються у 1646—1648 роках спочатку у Венеційській республіці, а далі — у Львові. Історичне тло уміло використане для захопливої гри в дійсне-недійсне, де персонажі історичні сусідять з вигаданими, а їхні складні стосунки формуються у любовні трикутники.
Фантазійні описи звучать як реальні, авторська вигадка відходить на другий план, змушуючи читача вірити у світ, витканий зі сну. "
Отримую величезне задоволення, хоча, місцями, чтиво важке, особливо, що стосується тортур і катувань відьом, несправедливості тодішнього суспільтва щодо жінок. Проте, і чоловікам теж діставалось.
Світ вимальований автором лякаючий і привабливий, тут потойбічне завжди поруч, відьми, духи, і різні почвари живуть серед людей.
Є тут і світле та хороше, любов, дружба, прагнення пізнання світу і свободи.
Величезне задоволення отримую від мови автора, він таки майстер слова.
Особливо подобається вкраплення в гарну літературну мову діалектичних і засталілих слів. Ці вкраплення доречні і природні, не обтяжують сприйняття, а надають особливого колориту.
Як на мене, дуже вдала стилізація.