Лесь Подерв'янський про мистецтво і митців

[skysnail]

Найцікавіше в мистецтві - особистість автора. Якщо можеш лише когось мавпувати і сунутися в паровозі інших, навіть якщо робиш це майстерно, то нічого цікавого в тому нема.

 

Ще в дитячому садку зрозумів: мені не світить стати піратом чи індейцем Ким я хотів. Вибору не залишалося: всі друзі художники.

 

Моїми вчителями були Тетяна Яблонська, Микола Стороженко та Вілен Чеканюк. І, звісно, мій батько.

 

Руку майстра видно одразу. В дилетанта немає сміливості жесту, ліній. Немає розмаху - ні у малюнку, ні в кольорі. У роботах Веронезе, Тінторетто, Тиціана, Рембрандта, майстрів епохи Відродження, бачиш те, що йде зсередини.

 

Академічне ремесло потрібно засвоїти, щоб потім порушувати.

 Головне у сучасному мистецтві - не виконання і не майстерність, а ідея. І в цьому основне протиріччя. Сучасне мистецтво наполягає, що генератором може бути кожен. А насправді художників, які штовхнули мистецтво вперед, можна порахувати на пальцях.

 

Чи багато людей додумаються до "Чорного квадрата"? Створять айфон чи формулу E=mc2? А в контемпорарі кожен пупкін буде видавать ідею. То це ж не ідея, а фуфло! Тому сучасне мистецтво таке нудне і нецікаве.

 

Усі прийоми сучасного мистецтва - від Марселя Дюшана (1887-1968 роки; французький та американський художник, скульптор, теоретик мистецтва, шахіст. Працював у стилі Дадаїзму та сюрреалізму). Після нього не придумали нічого нового.