Тут я з вами не співрадаю, от ці:
"Той самий Мюнхгаузен", "Звичайне чудо", і "Формулу кохання", "Вбити дракона" якраз квінтесенція радянської класики. Вони хороші, правильні і добрі, з талановитими акторами і світлими ідеями.

Але я їх як раз ніколи не приймала внутрішньо і емоційно.

Дивно, що на цих фільмах виросло покоління упирів.

А от "У бій ідуть..." цей інший, близький по духу.