Політика зараз затягнула в себе практично всіх, позбавивши людей вибору просто жити. А я хочу мати вибір.
Питання творчості і особистості для мене не таке просте. Наприклад, хороший актор, в молодості талановитий і харизматичний, на старість став огидною продажною свинею і шовіністом. Чи варто перестати дивитись хороші фільми зняті прекрасними режисерами з його участю. Викинути його з титрів?
Чи от знаючи про підтримку Кустуріцею Росії, розлюбити Арізонську мрію?
А с поетами-спортсменами-акторами вже не спрацює - публічні. І вибачте, із раптовістю перетворень то є вигадки або ілюзії: спочатку це зріє всередині людини, потім виноситься назовні, як у Табакова, наприклад. Ну і ніяких проблем, можна подумати, немає інших симпатичних котів у світовій культурі. Коли б фільми Кустуриці складали помітний процент хорошого кіно у світі, то дійсно було б важко. Але це не так, нікому з нас життя не вистачить на все хороше в кіно за 20 та 21 століття.
У мене все дитинство йшло з Крапівіним. Він був настільки головний, що моя домашня бібліотека носила його ім'я, кожна книга була ним помічена разом із номером - на 17 сторінці, за правилами! І що? І нічого. Пішов за російським кораблем, тому що є здоровезний шмат літератури для і про дітей і без того старого кримнашиста. Мені за життя не перечитати.
В цілому згодна, і вас розумію. І я легко для себе відмінила багатьох, проте, до тотальної відміни ще справа не дійшла. Арізонська мрія - так і залишиться в фільмотеці, з особистих причин, і ще купа різного. В публічніх місцях я це не стану афішувати, чи комусь нав'язувати свої переконання. Аля якщо хтось захоче залізти з цензурою в мою голову, особисту бібліотеку чи жорсткий диск - це вже інша справа.
Я собі такі винятки дозволяю з деякими піснями. Справа часу, вважаю. Ви будете сміятись, але тут допомагає вік, маразм та склероз) Тобто - я і так забуваю багато чого, що дивилися-слухала-читала у молоді роки, а тепер це тільки на краще, а все нове я одразу читаю-слухаю-дивлюся не російською - і таким чином поступово йде заміна і я не у вакуумі на цьому шляху.
У мене першими без вагань і сумнівів пішли відомим шляхом весь руський рок і три вєка русской поезіі, і ще Булгаков з депресивним Достоевським:) Витіснення і заміна новим проросійського і російського контента таки працює.
Якщо б він був просто депресивний, то ще півбіди, там поганенькі наративи, як у більшості тамтешніх письменників і їхніх читачів, ще й не відрефлексовані ніяк, їх просто отак несе.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
А я хочу мати вибір.
Питання творчості і особистості для мене не таке просте.
Наприклад, хороший актор, в молодості талановитий і харизматичний, на старість став огидною продажною свинею і шовіністом.
Чи варто перестати дивитись хороші фільми зняті прекрасними режисерами з його участю.
Викинути його з титрів?
Чи от знаючи про підтримку Кустуріцею Росії, розлюбити Арізонську мрію?
А все таки деякі речі розділяю.
no subject
А с поетами-спортсменами-акторами вже не спрацює - публічні.
І вибачте, із раптовістю перетворень то є вигадки або ілюзії: спочатку це зріє всередині людини, потім виноситься назовні, як у Табакова, наприклад. Ну і ніяких проблем, можна подумати, немає інших симпатичних котів у світовій культурі.
Коли б фільми Кустуриці складали помітний процент хорошого кіно у світі, то дійсно було б важко. Але це не так, нікому з нас життя не вистачить на все хороше в кіно за 20 та 21 століття.
У мене все дитинство йшло з Крапівіним. Він був настільки головний, що моя домашня бібліотека носила його ім'я, кожна книга була ним помічена разом із номером - на 17 сторінці, за правилами! І що? І нічого. Пішов за російським кораблем, тому що є здоровезний шмат літератури для і про дітей і без того старого кримнашиста. Мені за життя не перечитати.
no subject
І я легко для себе відмінила багатьох, проте, до тотальної відміни ще справа не дійшла.
Арізонська мрія - так і залишиться в фільмотеці, з особистих причин, і ще купа різного.
В публічніх місцях я це не стану афішувати, чи комусь нав'язувати свої переконання.
Аля якщо хтось захоче залізти з цензурою в мою голову, особисту бібліотеку чи жорсткий диск - це вже інша справа.
no subject
Ви будете сміятись, але тут допомагає вік, маразм та склероз) Тобто - я і так забуваю багато чого, що дивилися-слухала-читала у молоді роки, а тепер це тільки на краще, а все нове я одразу читаю-слухаю-дивлюся не російською - і таким чином поступово йде заміна і я не у вакуумі на цьому шляху.
no subject
весь руський рок і три вєка русской поезіі, і ще Булгаков з депресивним Достоевським:)
Витіснення і заміна новим проросійського і російського контента таки працює.
no subject
Працює, з часом це навіть стає помітно :)
no subject