Котознавство

Художник знає тему.
Все точнісінько про моїх.
Спіжопрощена соковита зелень (така гарна, що сам би їв би) їм не така цікава як драцена.
І ніякі продумані кігтедралки не відволікають від крісла чи штор.
І книжки ми саме так і читаєм.

Ольга Кобилянська

 Як я була дитиною (восьмидесяті), я не читала нічого зі шкільної програми, принципово. Мене цікавили інші книжки. Кобилянська у нас стояла на видному місці, не серед макулатури типу Чапаєва, але я не читала. 

Зараз прийшов час.
Отримала величезне задоволення від її новели Некультурна.
Історія про сорокарічну гуцулку  (1896 рік, тоді це вже була не молодість).
Про сильну, незалежну жінку, яка має наглість жити сама і були щасливою зі своїми котом, собакою, садком.
Про жіночу долю в патріархальному суспільстві.
Все близько, зрозуміло, і актуально і зараз.
Не читала, а слухала в прекрасній озвучці.