Про простих росіян (цього разу не про хороших)

[skysnail]

В жж трапився пост з захопливою розповіддю про дивовижний відпочинок в Криму, з красивими фото, про пляжі, на яких не проштовхнутись, про море і сонце, смачну їжу і т.д.
В той час коли по українських дитячих лікарнях летять ракети убивати дітей, прості росіяни просто насолоджуються життям.
Так гидко стало.

Comments

[lejla]

Їм горе тих, життя котрих вони руйнують, не болить.
Наглі, нелюдяні. З роздутою самооцінкою, яка грунтується на приналежності до "великої", але насправді гнилої нації, з якою наша країна межує і від якої потерпає.
Для них Крим - російський, не те, що не український, навіть не кримсько-татарський.
Жахливо це все.

[skysnail]

Цей життєрадісний пост зачепив за живе, не менше ніж новини про дійсно страшні речі.
Важко навіть сформулювати.

Знаючи, що ціна такому відпочинку тисячі невинних життів, і мільйони зруйнованих свмей, долей, от так просто кайфувати від Крьімнаш (теги там такі). Як таке можливо взагалі. Там хоч хтось живий всередині лишився?

[lejla]

Я читаю жінку, яка жила в Маріуполі. Вона нещодавно пост опублікувала: їй мешканка Маріуполя проросійська нещодавно написала: як у них все добре і все в тому ж руслі.

Це клоака.

Обіймаю Вас. Важливо залишатись людяними. Вони понесуть покарання. Я впевнена.

[skysnail]

От такі речі, найдивовижніші. Як можна в зруйнованому місті залишатись частиною руського міра? риторичне...