Аліса в країні див

[skysnail]

Сходили на виставу Навчального театру Київського національного університету театру, кіно і телебачення іменi І. К. Карпенка-Карого. 
Отримали купу позитивних емоцій.
Прекрасні молоді актори, натхненні і пластичні, очей не відірвати.
В залі було купа дітей, так ті аж верещали від захвату.
Було весело.
Багато цікавих візуальних рішень, хороша музика, і легка атмосфера гри, в цілому.

Дякую igrdk за пораду.

Comments

[skysnail]

Цікаво, постійно на його ім'я натикаюсь, але так і не зібралась познайомитись.
Проте, історичні романи, як і псевдоісторичні - ще она не моя тема:)

[biber551]

А яка різниця? Чим ті ж сто віків самотності, або творчість Муракаме відрізняються від фентезі? Ярличком?

[skysnail]

Звісно ж ні. Я використовую ярлички неохоче.
Але буває.
Магічний реалізм і фентезі для мене речі абсолютно різні.

Фентезі це моделі іншої реальності, магічний реалізм - розмиває межі об'єктивної реальності.

[skysnail]

Ви зачепили цікаве для мене запитання, відповідь на яке на намагаюсь якомога чіткіше сформулювати, в першу чергу для себе:)

[argument_q]

Та драконом же. Дракон змінює все.
Вибачте, неможливо втриматись, люблю Борха. Три чорних птаха!

[skysnail]

Якось я читала прекрасну наукову фантастику, але з драконом. Його чи то клонували, чи щось подібне, тоді для мене ок.

А от щодо фентезі з драконом, то тут все скдадно.
Читаючи фентезі, я почуваюсь ошуканою, це таж твердолоба реальність, але з драконами, чи магами, чи магами і драконами.

А от магічний реалізм, це коли правила змінюються, щвична реальність трансфоомується, тут є місце непізнанному, і тому, що не піддається пізнанню, але не містика (містику теж не люблю).
От на цьому нюансі і тримається моя любов до манічного реалізму, і нелюбов до фентезі.

[argument_q]

Між ними немає чіткого кордону. Одеситка написала "Ключ из желтого металла", а там такі істоти діють, что Сапковський би не наважився у книги вставити)

[skysnail]

Так, нема. Але там де реальність не піддається трансформації - мені не цікаво.

[argument_q]

Сага про Цірі та Відьмака (забудьте про фільми, навіть якщо їх бачили, вони ідеї і близько не доносять) тим і чудова, що трансформується людина. Імператор, на секундочку. Після цього реальності не залишається нічого іншого і вона теж припиняє катитись дурними рейками.

[skysnail]

Якщо є трансформація - це може бути цікаво.

[biber551]

Як може не любити фентезі де головна героїня, відмачка майстресса меча, отримує головну перемогу завдяки сльозам?!

[skysnail]

Я люблю історії де жінка-воїн/маг впливає на світ навколо силою наміру (Кастанеда).

Слова воїн і маг тут не передають повної суті, але кращих не знайшлось.

[biber551]

Ну то Відьмак вам прям суджений. :) Там якраз про те як сильна дівчинка-воїн згубила цілий світ :)

[skysnail]

В мене значно скромніші амбіції, і вже є чоловік, який мене врівноважує, щоб я не воювала з усім світом.

[biber551]

Відповідь на 10 з 10ти!!!

[skysnail]

;)

[biber551]

Хто ж драконьєго Відьмака не любить!

[skysnail]

Фентезі - це модель іншої реальності в якій діють чіткі правила, дещо відмінні від існуючої.
І це теж реальність. В магічному реалізмі чітких правил не існує, або, наприклад, їх подвійний набір.
І ось це та сама різніця, яка для мене принципова.
Фендаментальні правила існування які змінюються.

І це не те що магія, в гарріпоттеровському сенсі, в якій теж існують магічні формули, і ритуали. Тут лише схожі ярлики.

[biber551]

А для мене головне щоб люди вели себе як люди. А антураж, ну таке. Якщо в Марукаме люди ведуть себе протиприродні, то і цінність цього автора як і поттеріада для мене нижче плінтуса. Мені не цікаво коли пишуть про щось а не про людей.

[skysnail]

Те що у нас з вами різне бачення деяких речей, це я вже зрозуміла:)

[biber551]

Це ж чудесно!
Хай квітнуть тисячі квітів!

[skysnail]

:)