Така ніч

[skysnail]

Щонічні і щоденні повітряні тривоги стали рутиною.

Comments

[chuka_lis]

Щоночі таке у вас..(

[skysnail]

:(

[argument_q]

Для історії зберігайте.

[skysnail]

Спробую сформулювати навіщо це мені. Не щоб хтось поспівчував, оскільки багатьом значно гірше.
Це для того, щоб коли колишні друзі, родичі, знайомі звідти, об'являться, як от недавно кримська подружка, зі своїм "Привет, как дела?".
Незадумуючись послати ......
Чи не вступити в розмови, а зразу посилати подалі, коли черговий мудозвон буде розказувати як неправильно відміняти Булгакова, чи пам'ятник Пушкіну демонтувати.

[argument_q]

Мені ось цікаво. Бродський написав про "брехню Тараса" і у декого на нього очі відкрилися, що воно за імперець. Не у багатьох, але уло таке.
А пушкінський імперський вереск, щоб європейці не заважали російській імперії гуляти по буфету Європі і пиляти Польщу чи забирати всю - то норм.
Якщо вас з них усіх нудить - не відповідайте ))

[skysnail]

Бродський розчарував.
До Пушкіна претенцій не маю, якщо відділити поета від пам'ятника, а от до пушкінізму так, претензії є.
Дійсно, нудить.

[argument_q]

А я маю претензії. То була сво того часу - і Пушкін чхати хотів на бажання поляків бути незалежними, мати власну державу і свою владу, а не оте все. Чому йому цього майже не пригадують? тому, що він чхає красивими словами? а читачі за красивими обгортками суті справи не бачать вже кілька століть?
Ні, я маю претензії.

[skysnail]

Я не маю протензій з іншої причини, він мені не цікавий, і я просто мало що про його погляди знаю

Взагалі це дуже цікаве питання, чи можна відділити твори від особистості і політичних поглядів автора.

[argument_q]

Цікаве, але просте. І відповідь - ні, не можна відділити, бо це та сама людина, то її голова, рот і руки, вона тією головою думала, говорила, тими руками писала і то доросла людина, не псих, з правами - а значить і з відповідальністю за все скоєне, бо слова теж дії.
Саме тому і спорт не може бути поза політикою (Харлан), і будь-яке мистецтво і будь-який інший публічний прояв.

Поза політикою може бути старенька у селі, якій до курей своїх дійти вже робота на півдня, бо спина хвора, ноги не ходять, очі не бачать. А у всіх інших то тільки відмовка, доволі інфантильна і тупа.

апд - Щось я якось дуже сердито написала. Ну, то через новини, вибачте. Треба якось заспокоїти себе, хоча б для коментів тон вибирати нормальний. Вибачте ще раз.

[skysnail]

Політика зараз затягнула в себе практично всіх, позбавивши людей вибору просто жити.
А я хочу мати вибір.

Питання творчості і особистості для мене не таке просте.
Наприклад, хороший актор, в молодості талановитий і харизматичний, на старість став огидною продажною свинею і шовіністом.
Чи варто перестати дивитись хороші фільми зняті прекрасними режисерами з його участю.
Викинути його з титрів?

Чи от знаючи про підтримку Кустуріцею Росії, розлюбити Арізонську мрію?

А все таки деякі речі розділяю.

[argument_q]

Непублічна людина завжди має вибір)

А с поетами-спортсменами-акторами вже не спрацює - публічні.
І вибачте, із раптовістю перетворень то є вигадки або ілюзії: спочатку це зріє всередині людини, потім виноситься назовні, як у Табакова, наприклад. Ну і ніяких проблем, можна подумати, немає інших симпатичних котів у світовій культурі.
Коли б фільми Кустуриці складали помітний процент хорошого кіно у світі, то дійсно було б важко. Але це не так, нікому з нас життя не вистачить на все хороше в кіно за 20 та 21 століття.

У мене все дитинство йшло з Крапівіним. Він був настільки головний, що моя домашня бібліотека носила його ім'я, кожна книга була ним помічена разом із номером - на 17 сторінці, за правилами! І що? І нічого. Пішов за російським кораблем, тому що є здоровезний шмат літератури для і про дітей і без того старого кримнашиста. Мені за життя не перечитати.

[skysnail]

В цілому згодна, і вас розумію.
І я легко для себе відмінила багатьох, проте, до тотальної відміни ще справа не дійшла.
Арізонська мрія - так і залишиться в фільмотеці, з особистих причин, і ще купа різного.
В публічніх місцях я це не стану афішувати, чи комусь нав'язувати свої переконання.
Аля якщо хтось захоче залізти з цензурою в мою голову, особисту бібліотеку чи жорсткий диск - це вже інша справа.

[argument_q]

Я собі такі винятки дозволяю з деякими піснями. Справа часу, вважаю.
Ви будете сміятись, але тут допомагає вік, маразм та склероз) Тобто - я і так забуваю багато чого, що дивилися-слухала-читала у молоді роки, а тепер це тільки на краще, а все нове я одразу читаю-слухаю-дивлюся не російською - і таким чином поступово йде заміна і я не у вакуумі на цьому шляху.

[skysnail]

У мене першими без вагань і сумнівів пішли відомим шляхом
весь руський рок і три вєка русской поезіі, і ще Булгаков з депресивним Достоевським:)
Витіснення і заміна новим проросійського і російського контента таки працює.

[argument_q]

Якщо б він був просто депресивний, то ще півбіди, там поганенькі наративи, як у більшості тамтешніх письменників і їхніх читачів, ще й не відрефлексовані ніяк, їх просто отак несе.

Працює, з часом це навіть стає помітно :)

[skysnail]

:)