Минулорічні кульбабки

Світло і тіні

Чим не хризантема?

Да что вы все обо мне знаете?

Побачила чудову картинку Васілія Голубєва, і згадала про хлопчика Бєню з нашого будинку.

Коли Бєня був малим, його виставляли з дому і він днями сидів під вікнами і скулив мама, мама, мама... і так до безкінечності.
Потім підріс і перестав.
Зазвичай, він знаходив палку і ходив нею щось тикав, дохлих голубів, чи в шахту ліфта.
Пізнавав світ як умів.

Ні друзів ні мобільного телефона  у нього не було.
Були сестри Роза і Сара, і менший брат, чомусь, Міша, які його ненавиділи (дівчатка товаришували з моїми племінницями, і їм про це розказували).

Коли йому виповнилось років 13-14 він знайшов собі цікаву розвагу: гойдався на гойдалці до запаморочення, потім падав писком в пісок, і лежав якийсь час, вставав, і все заново.
Я це все діло час від часу спостерігала в вікно.
А потім почалась війна і вони виїхали в США (двірничиха розповіла).
Чомусь, іноді думаю, що у нього творилось в глові, і що з ним стало.