![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Хороша історія про звичайну магію випадкових зустрічей.
«Сиджу я оце в Самосаді, читаю. Поруч хлопець з дівчиною явно на побаченні, оці всі питання: які в тебе хобі, як ти проводиш вільний час. Дівчина питає у хлопця, чим він займається після роботи. Він каже: я взагалі збираю старі книжки українською мовою – або видані за кордоном діаспорою або тут. Десь купую, на барахолках, десь ще. Дуже подобається, коли трапляються книжки з дарчими підписами.
Ось, наприклад, в мене є улюблена книжка Тичини, яку сам Тичина підписав. Ще й жінці з таким цікавим іменем: Олімпіада Лаврентіївна. Я, каже, так мрію дізнатися бодай щось про жінку з таким неймовірним іменем».
«Я повертаюсь до них і кажу: вибачте, я випадково почула вашу розмову, але Олімпіадою Лаврентіївною звали мою прабабусю. Він дивиться на мене, як на навіжену, питає: а як її прізвище було? Якубова, кажу. Він сміється і каже: так у мене книжка вашої прабабусі».
«Сиджу я оце в Самосаді, читаю. Поруч хлопець з дівчиною явно на побаченні, оці всі питання: які в тебе хобі, як ти проводиш вільний час. Дівчина питає у хлопця, чим він займається після роботи. Він каже: я взагалі збираю старі книжки українською мовою – або видані за кордоном діаспорою або тут. Десь купую, на барахолках, десь ще. Дуже подобається, коли трапляються книжки з дарчими підписами.
Ось, наприклад, в мене є улюблена книжка Тичини, яку сам Тичина підписав. Ще й жінці з таким цікавим іменем: Олімпіада Лаврентіївна. Я, каже, так мрію дізнатися бодай щось про жінку з таким неймовірним іменем».
«Я повертаюсь до них і кажу: вибачте, я випадково почула вашу розмову, але Олімпіадою Лаврентіївною звали мою прабабусю. Він дивиться на мене, як на навіжену, питає: а як її прізвище було? Якубова, кажу. Він сміється і каже: так у мене книжка вашої прабабусі».
