Вийшла пройтись. Вечірній Київ тихий, теплий, ніжний, пахне липою. В дворах дозріває шовковиця. На дитячих площадках і в скверах повно дітей, молоді. Місто живе.
Ходили вчора на Іздрика, він, як завжди, прекрасний. Локація дуже затишна, на свіжому повітрі, в сутінках серед дерев, добре. Потім погуляли по вечірньому Подолу - ще одне безцінне задоволення.
Улеблена моя тема - це милуватись книжковими людьми. Це справжнє свято: оригінальні сукні, вишиванки, силянки, прикраси, аксесуари.
Все що в кого є прекрасного, книжковий арсенал - це ідеальний привід вигуляти улюблену річ, яка в іншому місці виглядала б надто ексцентричною.
Обов'язкова для мене подія. Якихось півтори години в черзі - і я всередині, і дещо навіть купила. Традиційно, жива черга і черга з електронними квитками рухалась з однаковою швідкістю. На вході: рамки, огляд особистих речей, хоч і формальний - але це час.