Сергій Жадан
Jul. 30th, 2024 10:48 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
skysnailЯк раз під настрій.
Я би хотів народитися років на п'ятдесят пізніше. Але народитися в місті, в якому живу і сьогодні.
Щоби місто, в якому живу, складалося з тиші, щоби тихими були площі суботні.
Щоби в крамниці привозили хліб із місцевих пекарень, а від вокзалу сонно брели ранкові мандрівці.
Щоби діти, вибігаючи з двору, не боялись покари і рахували птахів, що відбиваються в річці.
Щоби нікого не турбувало звідки і хто я, щоби звично було вітатися з перехожими на районі.
По-перше, тому що справді бажаєш усім здоров'я, а по-друге, тому що всі так чи інакше між собою знайомі.
Люди спокійні, коли про них давно забули, коли гаснуть на ранок вікна, мов попелища.
Знати, що ти живеш на одній із цих вулиць.
Скажімо, ось на оцій найтеплішій, - найближчій.
Добре, коли спадає світло на кожного зайду, і в ранніх сутінках відчувається всемогутність.
Головне - оминати щовечора привокзальну.
Щоби жодного шансу зустрітись чи розминутись.
Я би хотів народитися років на п'ятдесят пізніше. Але народитися в місті, в якому живу і сьогодні.
Щоби місто, в якому живу, складалося з тиші, щоби тихими були площі суботні.
Щоби в крамниці привозили хліб із місцевих пекарень, а від вокзалу сонно брели ранкові мандрівці.
Щоби діти, вибігаючи з двору, не боялись покари і рахували птахів, що відбиваються в річці.
Щоби нікого не турбувало звідки і хто я, щоби звично було вітатися з перехожими на районі.
По-перше, тому що справді бажаєш усім здоров'я, а по-друге, тому що всі так чи інакше між собою знайомі.
Люди спокійні, коли про них давно забули, коли гаснуть на ранок вікна, мов попелища.
Знати, що ти живеш на одній із цих вулиць.
Скажімо, ось на оцій найтеплішій, - найближчій.
Добре, коли спадає світло на кожного зайду, і в ранніх сутінках відчувається всемогутність.
Головне - оминати щовечора привокзальну.
Щоби жодного шансу зустрітись чи розминутись.
no subject
Date: 2024-07-30 07:51 am (UTC)no subject
Date: 2024-07-30 09:38 am (UTC)А можете мені пояснити, як Ви розумієте, навіщо привокзальну оминати? Щоб не бачити чужих? Що в цьому поганого?
no subject
Date: 2024-07-30 10:28 am (UTC)Я це розумію як бажання подовше залишитись в даному стані, моменті.
Тому що будь-яка зустріч це змінить, може змінити траекторію життя.
P.S.Вокзал взагалі важлилий символ, особливо у Жадана.
no subject
Date: 2024-07-30 12:10 pm (UTC)Дякую. В цілому, звісно, бажання спокою зрозуміле. Хоча я особисто мабуть аж настільки глибокого спокою не схотів би…
no subject
Date: 2024-07-30 12:12 pm (UTC)Тоді вам на вокзал треба:)
no subject
Date: 2024-07-31 01:04 pm (UTC)Це як у Толкіна:
"Звичайно, це дуже нагадує мені Більбо, яким він був у останні роки. Він часто казав, що на світі є тільки один шлях, як велика ріка: витоки її біля кожного порога, а кожна стежинка – притока. «Небезпечно це, Фродо, виходити за двері, – казав він, повертаючись до ґанку Торби, після дальніх прогулянок. – Зробиш крок по дорозі, та якщо не утримаєшся, невідомо, куди тебе може занести. Чи розумієш ти, що оця сама стежка веде до Чорнолісся, а при бажанні, йдучи по ній, опинишся на Самітній Горі чи й зовсім уже у страшних краях!»".
no subject
Date: 2024-07-31 01:56 pm (UTC)Є два типи історій: про повергення додому, і те як ідеш з дому.
Вірш про повернення додому, а з вокзалу почнеться інша історія.